Полкова канцелярія (Будинок Мазепи)

Красива історія забороненої любові гетьмана Івана Мазепи та його юної хрещениці Мотрі Кочубеївни наросла на цю кам’яницю кінця XVII століття в кутку Валу, найдавнішої частини міста, підвищеної рівнини правого корінного берега Десни, колишньої чернігівської фортеці. 

Міська легенда стверджує: у цім будинку Мазепа заховав свої скарби, тут же переховував свою кохану Мотрю, яку батьки не хотіли віддавати за нього. Душа дівчини, яку матір за фатальну любов прокляла, і нині живе в цім домі, блукає вздовж Валу й прохає перехожих перехрестити її.

Від початку будинок пов’язують з іменем чернігівського полковника Якова Лизогуба, онука гетьмана Дорошенка. Мовляв, саме для нього зводився дім. Мав він двоє сіней на чотири кімнати, під ними – підвал, який плануванням повторює розміщення кімнат у будинку.  

Лизогуб уважався людиною заможною, інші й не дозволили б собі дім із каменю. У ті часи їх зводили переважно з дерева та глини. Схожий на палац, дім має все ж традиційне для Лівобережної хати планування.

Подальша доля будинку виглядає так: припускають, після смерті Лизогуба дім продали Мазепі, Мазепа потрапляє у немилість Петра І й будинок передають полковій канцелярії. Нині це одне з приміщень обласного архіву.

Є історики, які кажуть: будинок оздоблений в польському єзуїтському стилі, але зводили його московські майстри. У будинку навряд хтось жив, бо нема свідчень про влаштування печей, а печі, які там були у ХХ ст., добудувалися пізніше. Глибокий льох може натякати, що тут зберігали зброю й порох.

Інші дослідники певні, що канцелярія Чернігівського полку точно знаходилася тут. Поруч ще одна легенда: тут Мазепа морив голодом своїх противників.

Хто б тут не жив, ховали тут порох, зброю, скарби, чи кохану, місце залишається атмосферним й прекрасним варіантом для тематичної романтичної прогулянки.

Залишити відгук

1/5 Ваша оцінка
Ви впевнені в своїй оцінці?
Якщо так, натисніть ще раз.
Відправити

Будь першим, щоб залишити відгук